Анонси






     

    Схема планування території Чернігівської області

    Назад

     «Схема планування території Чернігівської області» (далі «Схема..») розроблена ДП УДНДІПМ «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя на виконання Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  за договором  з Управлінням містобудування і архітектури Чернігівської облдержадміністрації від 19.04.2011р. №46-01-2011 у відповідності до завдання, затвердженого замовником.

    Необхідність розробки «Схеми..» викликана змінами, які відбулися в  соціально-економічних сферах суспільного розвитку та законодавстві України. Крім цього, останній планувальний документ обласного рівня був розроблений і затверджений у середині 70-х років минулого століття.

    В проекті враховані матеріали «Концепції господарського та територіального розвитку території Чернігівської області» розробленої інститутом «Діпромісто» у 2007році, а також середньострокової програми соціально-економічного розвитку Чернігівської області на 2011-2015 роки «Чернігівщина-2015.Спільний шлях до добробуту». Вихідні дані були надані управліннями та відділами Чернігівської облдержадміністрації. 

    В основу розробки Схеми покладений основний містобудівний документ національного рівня - Закон України "Про Генеральну схему планування території України" прийнятий  7 лютого 2002 року. Схемою планування території Чернігівської області враховані і конкретизовані рішення Генеральної схеми планування території України у сфері вдосконалення системи розселення, визначення територій, розвиток яких потребує державної підтримки, розвиток національної екологічної мережі, інженерно-транспортної, соціальної інфраструктури та історико-культурної спадщини.

    Склад та зміст проекту відповідає ДБН  Б.1.1-11:2011  «Склад і зміст планування території Автономної республіки Крим та областей України». Схема  складається з 3-х томів текстової та  14  схем графічної частини, з яких 6 основних та 8 додаткових.

    Пропозиції «Схеми..» сформовані на розрахунковий строк, що складає 20 років –2031р.  

    Основна ціль проекту – забезпечення планувальної основи для раціонального використання території, визначення пріоритетів розвитку господарського комплексу та інженерно-транспортної інфраструктури,  охорона навколишнього середовища, збереження культурної спадщини.

    Схемою планування  визначені принципові рішення по основних напрямках господарського і територіального розвитку регіону: 

    • населення

    Як і в України в цілому, в Чернігівській області спостерігається скорочення чисельності населення. Разом з цим, виконаний в рамках даного проекту, прогноз чисельності населення області та його статево – вікової структури на період до 2031 року враховує можливе економічне зростання, активне проведення заходів демографічної політики на державному та регіональному рівнях і передбачає уповільнення темпів скорочення чисельності населення завдяки збільшенню сумарного показника народжуваності з 1,4 до 1,6, зниження загального коефіцієнту смертності з 20,2 ‰ до 18‰ і міграційного сальдо з 2,6 до 0,8 тис. осіб на рік та зростання очікуваної тривалості життя до 67,0 для чоловіків і 76,9 років для жінок. Перспективна чисельність населення області становитиме 817,1 тис. осіб (в тому числі: 605,4 тис. осіб – міське населення, 211,7тис. осіб – сільське).  

    • господарський комплекс

    Основним завданням розвитку господарського комплексу області є зменшення існуючих територіальних диспропорцій у рівні соціально-економічного розвитку районів.

    Пріоритет у господарстві області на перспективу надається невиробничій сфері, питома вага якої збільшиться з 52,5 % до 62% від загальної кількості зайнятих. Чернігівщина розвиватиметься як соціально-культурний та туристичний центр трьох слов’янських країн (України, Білорусії, Росії). При цьому, у перспективі вона збереже статус індустріально-аграрного регіону, спеціалізованого на харчовій, легкій та деревообробній промисловості, інноваційному (в перспективі) машинобудуванні та високоіндустріалізованому сільському господарстві. Крім іншого у Чернігівській області будуть активно формуватись нові господарські функції, пов’язані з розбудовою транспортної та прикордонної інфраструктури. 

    Структурно-технологічної перебудови зазнає промисловий  комплекс. У перспективі домінуючу роль має відігравати машинобудування, перш за все його високотехнологічні наукоємні галузі.  Частка зайнятих в галузі машинобудування повинна збільшитися з 19% до 22%. Певним зростанням буде характеризуватись також легка промисловість, виробництво будівельних матеріалів, обробка деревини та виробів з неї, целюлозно-паперове виробництво, хімічна та нафто­хімічна промисловість. Для вирівнювання територіальних диспропорцій, поряд з промисловими вузлами, що склалися: Чернігівський,  Прилуцький та Ніжинсько–Носівський, передбачається розвиток перспективних на сьогодні Бахмацького та Щорсько-Корюківського промислових вузлів.

    Розвиток сільського господарства передбачає збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської  продукції, зокрема зернових культур в 1,2 рази, цукрових буряків в 16,1 рази, картоплі 1,5рази, овочів в 9,5 рази, м’яса в 3,5 рази, та молока в 1,6 рази, а також трансформацію територіальної структури галузевої спеціалізації сільського господарства.  

    Подальший розвиток оздоровчо-лікувального та рекреаційно-туристичного комплексу на базі унікальних кліматичних, бальнеологічних та історико-культурних ресурсів передбачає збільшення ємності оздоровчо-рекреаційних закладів у 3,7 рази (з 13,1 тис. місць до 49,0 тис. місць).

    Пріоритетним напрямком розвитку соціальної інфраструктури визначено розв’язання житлової проблеми та необхідність створення мережі об’єктів соціальної інфраструктури для обслуговування населення та відпочиваючих  відповідно до нормативних вимог.

    • планувальний розвиток територій 

    Перспективне      планувальне      районування      Чернігівської     області  здійснено з урахуванням оцінки рівня розвитку адміністративно-територіальних одиниць першого порядку (таксонів) за соціально-економічними, містобудівними та ресурсними показниками. Таксони наближені за якісними показниками, об’єднані в економічно збалансовані територіальні групи (планувальні райони), в межах яких може бути відтворена бажана функціонально-просторова єдність поселень і створюються умови для формування територіальних системи з більш ефективною організацією виробництва та розселення населення. Таким чином, на території Чернігівської області виділено п’ять планувальних районів – міжрайонних систем розселення (МСР):

     Чернігівська МСР (включає адміністративні райони Чернгівський, Городнянський, Куликівський, Козелецький, Ріпкінський);

     Ніжинська МСР (включає адміністративні райони Ніжинський, Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський, Носівський);

     Прилуцька МСР (включає адміністративні райони Прилуцький, Варвинський, Ічнянський, Срібнянський, Талалаївський);

     Новгород-Сіверська МСР (включає адміністративні райони Новгород-Сіверський, Коропський, Семенівський);

     Щорсько-Корюківська МСР (включає адміністративні райони Щорський, Корюківський, Менський, Сосноцький).

    В межах планувальних районів можливе утворення асоціацій представників органів місцевої влади та зацікавлених верств населення. В подальшому на цій основі можливе укрупнення існуючих адміністративних одиниць (наприклад, округів). Такі одиниці мають бути сталими об’єктами комплексного містобудівного проектування.

    На основі функціонально-планувальної організації  здійснена оптимізація систем розселення для забезпечення рівних умов доступу до об`єктів соціально-гарантованого мінімуму. Система розселення побудована за ієрархічним принципом визначення центрів систем: обласного, міжрайонного та  районного.  Найнижчим ланцюгом цієї системи виступає підцентр районної системи розселення.  

    Спираючись на комплексну оцінку території, окремих  частин території з рекомендованими  режимами господарської діяльності, в межах Чернігівської області  пропонуються три основні напрямки розвитку  території за видами переважного використання, а саме:

    І.   Зона переважно містобудівного розвитку (урбанізації).

    ІІ. Зона переважно  сільськогосподарського використання.

    ІІІ. Зона переважно  рекреаційно-туристичного  використання.

    Враховуючи регіональні особливості, в межах головних функціональних зон області  визначені зони додаткові до основного режиму використання території: впливу міжнародних транспортних  коридорів; прикордонної активності та пріоритетного розвитку.

    • раціональне використання природних ресурсів, охорона             навколишнього  природного  середовища

    На основі аналізу природно-ресурсного потенціалу та негативних змін екологічного стану території Чернігівщини визначена необхідність:

     забезпечення  належного  агроекологічного  стану  земель;

     підвищення рівня водокористування та надійного захисту підземних вод – основного джерела питних вод регіонального значення;

     впровадження прогресивних технологій лісокористування та лісовідновлення; 

     збереження існуючих та створення умов для розширення територій природно–заповідного фонду як частини екологічної мережі регіонального значення (НПП Подесіння, Дніпровсько–Деснянський і ін.);

     впровадження прогресивних технологій надрокористування;

     запровадження комплексу заходів з екологічної  реабілітації радіаційно забруднених територій.

    • розвиток  інженерно-транспортної інфраструктури

    В Схемі планування області на перспективу пропонується реалізація наступних заходів з інженерної підготовки території:

    1. Берегоукріплення (Десна, Сейм) –14,0 км;

    2. Будівництво/капремонт ГТС – 12/109 шт.;

    3. Будівництво захисних дамб – 17,9 км;

    4. Захист від затоплення: (можливе) – 498,0 тис. га;

    5. Захист від підтоплення:

                      - населенні пункти – 2286,23га;

                      - с/г угідь (без боліт відкритих) – 357,2 тис. га;

    6.    Розчистка русел рік – 152км;

    7.    Водосховища (розчистка, реконструкція) – 7 один;

    8.    Розчистка водойм (ставків) – 360 шт.

    9.    Ліквідація заболоченостей – 130,2 тис. га.;

    10.  Протикарстові заходи – 4,2 тис. га.;

    11.  Протиерозійні заходи – 81,0 тис. га.;

    12.  Осушувальні системи, поліпшення меліоративного стану – 120,36 тис. га.;

    13.  Зрошувальні системи (переведення в богарні) – 0,458 тис. га;

    14.  Рекультивація порушених територій – 7,1 тис. га.

    Водопостачання, Каналізація

    За даними головного управління статистики у Чернігівської області, в області користуються послугами централізованого водопостачання населення 16 міст (100% від загальної кількості), 28 селищ міського типу (99,7%) і 260 сільських населених пунктів (17,5%). У міських поселеннях житловий фонд обладнано системами водопостачання - на 64,1%, системами гарячого водопостачання – на 54,7%, ваннами (душовими) – на 59,5%.

    Водозабезпечення території області планується за рахунок використання існуючих підземних  та поверхневих джерел. Оскільки область має значні прогнозні запаси підземних вод, водовідбір з яких складає близько 6,0%, питне водопостачання пропонується орієнтувати на їх використання. 

    Відповідно до розрахункових показників потреба у воді на розрахунковий строк складе: усього – 1039,39 тис. м3/добу, у т.ч. на госппитні потреби – 254,32 тис. м3/добу, на виробничі потреби – 660,42тис.м3/добу, на полив – 46,30 тис.м3/добу, на потреби тварин – 62,27тис.м3/добу, на потреби рекреаційних закладів – 16,08 тис. м3/добу.

     Водопостачання існуючої забудови та об’єктів нового будівництва буде здійснюватися на базі використання існуючих систем водопостачання, їх реконструкції, а також будівництва нових систем водопостачання. 

    В Чернігівській області користується послугами водовідведення 15 міст (93,8% - від загальної кількості), 13 селищ міського типу (44,8%) та 13 сільських населених пунктів (0,9%). Житловий фонд обладнано системами централізованого водовідведення на 61,9% в міській місцевості, на 5,7% в сільській. 

    Відповідно до об’ємів розрахункового водоспоживання, об’єм промпобутових стічних вод на розрахунковий строк складе 497,39 тис. м3/добу, у т.ч. від населення – 254,32 тис. м3/добу, від промисловості – 210,66 тис. м3/добу, від тварин – 18,62тис. м3/добу, від рекреаційних закладів – 13,79 тис. м3/добу.

    Каналізування існуючої забудови та об’єктів нового будівництва на території області буде здійснюватися переважно на базі використання ресурсів існуючих систем каналізації, з їх реконструкцією і модернізацією, а також будівництва нових очисних споруд. Рекомендується створення централізованих систем каналізації з єдиними площадками очисних споруд для груп рекреаційних комплексів і розташованих поблизу селищ.

    Збільшення продуктивності очисних споруд повинне здійснюватися за рахунок впровадження нових технологій очищення, доочищення та знезараження стічних вод.

    Електропостачання.

    Основним виробником електроенергії в області є Чернігівська ТЕЦ, встановленою потужністю 210МВт. У 2010 році Чернігівською ТЕЦ було виробництво 1096,8млн.кВтгодин електроенергії.

    Для визначення перспективної схеми електропостачання виконано розрахунок електричних навантажень та річного споживання електроенергії, що на розрахунковий період складатиме: 768,49МВт та 3828,25млн.кВтгод/рік відповідно.

    Для покриття зростаючих навантажень та забезпечення надійного зовнішнього електропостачання району необхідно проводити будівництво нових та реконструкцію, модернізацію, розширення існуючих електропідстанцій та електричних мереж всіх рівнів напруги, ремонт та заміну зношеного та морально застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та технології. Пропонуються наступні основні рекомендації щодо розвитку електроенергетичної галузі:

    - побудувати повітряну лінію 750кВ «ПС Північно-Українська – ПС Київська», яка пройде по території області; 

    - побудувати п’ять ПС 110/10кВ та живлячі їх мережі; провести реконструкцію на восьми електропідстанціях всіх класів напруги із заміною трансформаторів на трансформатори більшої потужності та застарілого устаткування.

    Енергозбереження.

    Основою для проведення енергозберігаючої політики в області повинна бути Комплексна програма енергозбереження області, в якій визначаються основні напрямки по збереженню паливо-енергетичних ресурсів.

    Важливим направленням вдосконалення структури паливно-енергетичного балансу є перехід до раціонального поєднання традиційних та нетрадиційних джерел енергії, збільшення їх частки в загальному енергетичному балансі області. 

    Тепло-газопостачання.

    За перспективою розвитку сельбищної території області, теплопостачання існуючого та нового багатоквартирного житлового фонду, закладів та підприємств обслуговування населених пунктів вирішується на базі використання ресурсів існуючих систем централізованого і децентралізованого теплопостачання, із проведенням їх модернізації, впровадження енергозберігаючих технологій, повної автоматизації котлів найбільш перспективних котелень. Крім того, з метою покращення екологічного стану довкілля, економії паливно-енергетичних ресурсів, подальшого підвищення коефіцієнту ефективності перетворення енергії, у тому числі за рахунок відмови від будівництва зовнішніх теплових мереж, водопідготовки, додаткових інженерних споруд і пристроїв, при теплопостачанні об`єктів житлово-цивільного будівництва пропонується застосовувати теплові установки сучасного типу і технології: когенерації, теплогідромеханічні генератори, теплові насоси та інші. Сумарний тепловий потік на кінець розрахункового строку по всіх споживачах в  розрізі адміністративно-територіальних одиниць Чернігівської області складе  2427,92МВт в т.ч.: житлово-комунальний сектор – 1591,64МВт, рекреаційно-оздоровчі заклади – 18,30МВт, промисловість – 393,40МВт, сільське господарство – 424,58МВт.

    Питання розвитку системи газопостачання передбачає подальшу розбудову міжселищних та розподільчих газопроводів, будівництво ГРС, ГГРП, ГРП(ШРП). На кінець освоєння проектного періоду прогнозується будівництво 1од. ГРС, прокладання близько 7,15 тис. км міжселищних та розподільчих газопроводів високого, середнього та низького тисків, із застосуванням сучасних технологій та матеріалів, що значно зменшує капітальні витрати та продовжує термін експлуатації газопроводів, а також будівництво 550 об’єктів ГРП (ШРП).

    Пріоритетним залишається напрямок пошуку нових джерел енергії, у тому числі за рахунок переробки вторинних ресурсів, розвиток галузей, виробництв і технологічних процесів, які сприяють зменшенню використання природного газу і нафтопродуктів, в т.ч. напрямок реалізації програми впровадження заходів з переобладнання населених пунктів опалювальними електроустановками. Сумарні річні витрати природного газу на кінець розрахункового строку по всіх споживачах в розрізі адміністративно-територіальних одиниць Чернігівської області складуть 2513,84 млн.м3/рік (2915,19 тис.т.у.п) в т.ч.: житлово-комунальний сектор – 2095,23 млн.м3/рік  (2429,58 тис.т.у.п), рекреаційно-оздоровчі заклади – 19,85 млн.м3/рік (23,04 тис.т.у.п), промисловість – 247,30 млн.м3/рік (286,88 тис.т.у.п), сільське господарство – 151,46 млн.м3/рік (175,69 тис.т.у.п). 

    Транспорт.

    На перспективу, по території Чернігівської області пройде траса міжнародного залізничного та  автомобільного коридору Крітський №9.  Пропонується реконструювати існуючу залізничну гілку міжнародного коридору з додаванням другої колії на перегонах та електрифікацію деяких ділянок. Передбачається реконструювати 1074,5км автомобільних доріг міжнародного, національного, регіонального, територіального значення з підвищенням технічної категорії проїзної частини, а також  побудувати дев’ять обходів населених пунктів, загальною протяжністю 81,2км.

    Аеропорт в Чернігові на перспективу може використовуватися для прийняття чартерних рейсів та для спортивної авіації. 

    • етапи та механізми забезпечення реалізації схеми планування території Чернігівської області

    Концептуальні рішення планування та використання території області, забезпечуватимуться шляхом цілеспрямованої діяльності обласної та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які мають використовувати матеріали Схеми при визначенні основних завдань проектів і програм соціально - економічного розвитку, програм охорони земель, охорони здоров‘я населення, охорони довкілля, розвитку інженерно - транспортної інфраструктури, формування національної екологічної мережі, розвитку курортів і туризму, збереження історико-культурної спадщини.

    З метою проектного забезпечення реалізації вирішень  Схеми необхідне подальше розроблення проектів планування адміністративних районів,  схеми планування транскордонних територій,  природоохоронних територій міжнародного значення, схеми розміщення об‘єктів нетрадиційної енергетики на території області, регіональної схеми розвитку туризму, розвитку та розміщення рекреаційних зон, історико-культурного та природно - ландшафтного потенціалу території області, тощо.

     

     

    Назад

    22 Червня 2020 10:00
    01 жовтня 2020 року о 10:00 в онлайн режимі планується проведення засідання обласної архітектурно-містобудівної ради.