Назад 🏛 Безбар’єрність як стандарт: у Чернігівському центрі підвищення кваліфікації відбулися спеціалізовані навчання для громад У Чернігівський регіональний центр підвищення кваліфікації завершився дводенний онлайн-курс «Формування безбар’єрного середовища: принципи рівності, недискримінації, доступності та інклюзії», що об’єднав державних службовців та представників органів місцевого самоврядування.
Частиною програми став практичний блок за участі представників Управління містобудування та архітектури Чернігівської ОДА. Спікерами виступили Сергій Куреня та Наталія Кузьменко.
💬 Сергій Куреня: про системні зміни та роль громад
«Роль органів місцевого самоврядування у створенні безбар’єрного середовища є надзвичайно важливою, адже саме на місцях формується простір, доступний для кожного мешканця громади».
Очільник Управління наголосив, що в області вже триває практична реалізація комплексних рішень, зокрема створення безбар’єрних маршрутів:
«Безбар’єрні маршрути — це не окремі елементи, а цілісна система: від вулиці до кожного закладу, де людина має змогу безперешкодно отримати послугу».
За його словами, близько 30 громад Чернігівщини вже долучилися до впровадження таких маршрутів, частина з них — на стадії реалізації.
Окремо було відзначено позитивні приклади адаптації культурних об’єктів:
«Навіть у складних умовах ми бачимо реальні зміни: музеї, філармонія, лікарні та школи поступово стають доступнішими для людей з інвалідністю».
Водночас Сергій Куреня підкреслив, що поряд із масштабними проєктами важливими є і прості рішення:
«Навіть невеликі кроки — контрастне маркування, тактильні елементи, інформаційні таблички — вже суттєво покращують доступність».
💬 Наталія Кузьменко: про культуру спілкування і стандарти доступності
«Безбар’єрність — це не лише про фізичний простір, а й про повагу в комунікації. Перш за все — це людина і її потреби».
Фахівчиня акцентувала увагу на важливості коректної мови та підходів у роботі з різними групами населення:
«Ми повинні говорити “людина з інвалідністю”, а не використовувати застарілі чи некоректні визначення. Це питання не формальності, а гідності».
Також вона детально роз’яснила вимоги державних будівельних норм та практичні аспекти їх застосування:
«Фізична доступність — це безперервний шлях без перешкод: від входу на територію до отримання послуги всередині будівлі».
Окрему увагу було приділено моніторингу доступності:
«Результати обстежень показують: більшість об’єктів ще залишаються бар’єрними. Це означає, що роботи попереду багато — але є чітке розуміння, що і як потрібно змінювати».
📊 Практика, яка формує зміни
Учасники навчання опрацювали:
- принципи формування безбар’єрних маршрутів;
- вимоги до інфраструктури (пандуси, переходи, тактильні елементи);
- стандарти облаштування громадських будівель;
- механізми моніторингу доступності та аудиту об’єктів.
🤝 Організатори подякували спікерам за змістовні виступи, а учасникам — за активність та готовність впроваджувати отримані знання у своїх громадах.
📌 Формування безбар’єрного середовища сьогодні — це не окрема ініціатива, а необхідна умова розвитку сучасних громад, де кожна людина має рівний доступ до послуг і простору.
#Безбарєрність #Чернігівщина #Інклюзія #Доступність #МісцевеСамоврядування
Назад |