Назад ♿️ Від окремих рішень до системної безбар’єрності: Чернігівщина готує фахівців для громад 🏛️ Зручний і доступний простір — це середовище, у якому людина може без зайвих перешкод пересуватися, орієнтуватися та користуватися необхідними послугами. Як створювати таке середовище професійно та чому громадам потрібні відповідні фахівці — говорили під час брифінгу в медіацентрі Чернігівської ОВА.
Участь у брифінгу взяли начальник Управління містобудування та архітектури Чернігівської ОДА Сергій Куреня та представники кафедри архітектури та дизайну Національного університету «Чернігівська політехніка».
📍 Сергій Куреня зазначив, що питання безбар’єрності в громадах області опрацьовується дедалі активніше. У понад 40 громадах заплановано створення безбар’єрних маршрутів, а цього року обстежено понад дві тисячі будівель і споруд щодо їх доступності.
Водночас окремих елементів недостатньо. Потрібен комплексний підхід — від маршруту до будівлі та доступного входу до тактильної навігації, санітарних приміщень, підйомників та можливості безперешкодно отримати необхідну послугу.
💬 «У кожній територіальній громаді має бути людина, яка компетентно розбирається в цих питаннях. Це питання потребує певного часу, відповідного плану та розбивки на етапи», — наголосив Сергій Куреня.
🎓 Одним із викликів залишається нестача кваліфікованих спеціалістів, які знають нормативні вимоги та здатні не лише оцінити доступність, а й запропонувати професійні рішення.
На цю потребу відреагував Національний університет «Чернігівська політехніка», де розвивають спеціалізоване навчання для фахівців та впроваджують принципи безбар’єрності у підготовку майбутніх архітекторів і дизайнерів.
Завідувачка кафедри архітектури та дизайну Олена Савченко наголосила, що професійний аудит значно ширший за перевірку наявності пандуса чи поручнів. Фахівець досліджує весь маршрут людини — від парковки або зупинки громадського транспорту до входу, приміщень і санітарного вузла.
💬 «Фахівець повинен не тільки зробити аудит за нормами, а ще й надати рекомендації. А це не так просто», — зазначила Олена Савченко.
🔎 Доцентка кафедри архітектури та дизайну Юлія Шабардіна звернула увагу, що безбар’єрність сьогодні — це вже не лише рекомендації чи суспільні гасла, а вимоги, закріплені міжнародними документами та українським законодавством.
Важливо, щоб аудит проводився із залученням людей, які безпосередньо користуються відповідним простором.
💬 «Коли проходиш із людиною вулицю, досліджуєш парковку, приміщення, одразу бачиш, скільки виникає питань, про які ми навіть не могли подумати», — зауважила Юлія Шабардіна.
👩🎓 Паралельно принципи доступності інтегрують у підготовку майбутніх архітекторів та дизайнерів. Студенти працюють із реальними об’єктами й замовниками, щоб ще під час навчання розуміти практичне значення своїх проєктних рішень.
💬 «Ми намагаємося будувати навчання на реальних об’єктах і з реальними замовниками. Саме в реальності студенти розуміють, куди їм потрібно рухатися і про що думати, коли вони завершать навчання та почнуть працювати», — розповіла старша викладачка кафедри Ольга Гаврик.
🤝 Підготовка таких спеціалістів — важлива складова системного впровадження безбар’єрності. Адже громадам потрібні люди, які здатні професійно оцінювати простір, визначати проблемні місця, планувати зміни та супроводжувати їх реалізацію.
Безбар’єрність — це не окремий пандус чи поручень. Це комплексне середовище, створене професійно та з урахуванням реальних потреб людей.
Назад |